Останнім часом збільшилася кількість звернень працівників ДМК до юрисконсульта профспілки «Металургів» з питань надання пільг донорам. Працівникам підприємств, що носять почесне звання донора, державою визначені особливі права, гарантії та пільги, про які роботодавець зобов'язаний знати і яких повинен дотримуватися.

Донорство крові та її компонентів – це добровільний акт волевиявлення людини, який полягає в здачі крові або її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання в наукових дослідженнях.

Загальні положення

Законом, що регулює відносини, пов'язані з розвитком донорства крові та її компонентів, є Закон України «Про донорство крові та її компонентів» №239/95-ВР від 23.06.95 р (далі – Закон про донорство). Саме цей Закон визначає основні принципи організації донорства крові, права і обов'язки донора, гарантії і пільги, які йому надаються, а також відповідальність за порушення законодавства про донорство крові та її компонентів.

Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених Міністерством охорони здоров'я (ст. 2 Закону про донорство).

Документом, що підтверджує статус донора, є посвідчення донора крові та/або її компонентів, форма і порядок видачі якого затверджено постановою КМУ «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення донора крові та (або) її компонентів» №1407 від 15.12.97 р.

При виконанні певних умов, встановлених Законом про донорство, донору може бути присвоєно статус Почесного донора України. Таким особам видається відповідне посвідчення і вручається нагрудний знак «Почесний донор України» відповідно до Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Почесний донор України», затвердженого постановою КМУ №796 від 10.05.99 р.

Взяття крові та/або її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров'ю донора не завдається шкода. За бажанням донора здача крові і/або її компонентів може здійснюватися безоплатно або з оплатою, яка виконується відповідно до постанови КМУ «Про підвищення рівня оплати здавання донорами крові та (або) її компонентів» №1821 від 27.12.2006 р.

Гарантії донорам

Згідно ст. 8 Закону про донорство захист прав донора та охорона його здоров'я гарантовані державою. Медичне обстеження донора перед здаванням крові та/або її компонентів, видача довідок про стан його здоров'я здійснюються медичними закладами безкоштовно. Інвалідність донора, що настала у зв'язку з виконанням ним донорської функції, прирівнюється до інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Якщо з причин виконання донорської функції наступила смерть донора, членам сім'ї померлого, які перебували на його утриманні, призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Причому призначення такої пенсії здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством для призначення пенсії сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Згідно ч. 16 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23.09.99 р. виплата пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. В даний час ці пенсії призначаються і виплачуються органами Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.91 р.

Пільги працівникам-донорам

Пільги працівникам, які є донорами, встановлені КЗпП та Законом про донорство. Розглянемо кожну з них.

1. В день здачі крові і/або її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності із збереженням за ним середнього заробітку (ст. 124 КЗпП, ч. 1 ст. 9 Закону про донорство). Для цього даний працівник-донор зобов'язаний не пізніше ніж за 3 дні до дня проходження медичного обстеження, проведеного перед здачею крові і/або її компонентів, повідомити роботодавця в письмовій формі, шляхом подачі заяви, про свій намір пройти таке обстеження і здати кров та/або її компоненти. У заяві працівник повинен вказати, коли він бажає використовувати додатковий день відпочинку. Зазначена заява не подається, у разі якщо:

  • донор знаходиться у відпустці або відрядженні;
  • його кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому;
  • сталося стихійне лихо, аварія і катастрофа, епідемія, епізоотія або інша надзвичайна ситуація на всій території України.

Роботодавець, в свою чергу, зобов'язаний при наявності відповідної заяви безперешкодно відпускати з місця роботи донорів в дні проходження медичного обстеження і здавання крові та/або її компонентів, за винятком випадків, коли відсутність донора на його робочому місці в ці дні може призвести до загрози життю або здоров'ю людей, до невиконання завдань, пов'язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до істотного матеріального збитку або інших тяжких наслідків (ст. 6 Закону про донорство).

Згідно з роз'ясненнями Мінпраці, представленим в листі №303, якщо працівник здавав кров і/або її компоненти в свій вихідний день, то цей день йому не оплачується, а надається один день відпочинку, який підлягає оплаті в розмірі середнього заробітку працівника-донора. Причому, за роз'ясненнями Мінпраці (лист Мінпраці України №90/13/116-10 від 02.04.2010 р.), якщо здача крові працівником-донором проводиться після закінчення робочої зміни, наприклад, якщо зміна закінчилася о 8.00, а кров він здає в 10.00 цього ж дня, то даний день для працівника є вихідним і тому йому надається тільки один день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. У разі ж якщо працівник здав кров в 10.00 ранку, а його зміна починається о 20.00 вечора цього дня, то він повинен бути звільнений від роботи в цю зміну з збереженням середнього заробітку (див. роз'яснення фахівців Мінпраці в газеті «Праця і зарплата», 2010, №2, с. 16 і лист Мінпраці №76/13/133-11 від 06.04.2011 р. на с. 20).

Така неоднозначна позиція Мінпраці із звільненням від роботи в залежності від того, до чи після зміни працівник здавав кров, є досить спірною. Адже час з моменту закінчення роботи (зміни) до початку наступного робочого дня (зміни) є для працівника щоденним (міжзмінним) відпочинком, а не вихідним днем. І в першому випадку, на наш погляд, логічніше було б цю ситуацію розглядати як залучення працівника-донора до роботи в день здачі крові за погодженням з роботодавцем. Про те, які пільги передбачені Законом про донорство, якщо працівник залучається до роботи в день здачі крові, піде мова далі.

2. Після кожного дня здачі крові та/або її компонентів, в тому числі в разі здачі їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку (ст. 124 КЗпП, ч. 2 ст. 9 Закону про донорство).

За бажанням працівника-донора цей день може бути приєднаний до щорічної відпустки або використаний в інший час протягом року.

3. Якщо за погодженням з роботодавцем в день здачі крові донор був залучений до роботи, то за бажанням працівника-донора йому повинен бути наданий інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку (ч. 3 ст. 9 Закону про донорство). У цьому випадку роботодавець надає працівнику 2 дня відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку: перший – за той день, коли працівник замість звільнення був залучений до роботи (ч. 1 ст. 9 Закону про донорство), а другий – це додатковий день відпочинку (ч. 2 ст. 9 Закону про донорство). За бажанням працівника ці дні також можуть бути приєднані до щорічної відпустки.

Якщо працівником-донором заяву про звільнення його в день здачі крові та/або її компонентів від роботи роботодавцеві не подавалося, тобто не було зазначеного погодження з роботодавцем, то йому надається один день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку (див. Лист №90).

4. У разі здачі крові та/або її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день здачі крові (ч. 4 ст. 9 Закону про донорство). Тобто в даному випадку тривалість щорічної відпустки продовжується на 2 дні за кожен день здачі крові. Аналогічне роз'яснення даної норми Закону про відпустки надало Мінпраці у листі №303/13/116-07 від 21.09.2007 р., аргументуючи тим, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про відпустки» №504/96-ВР від 15.11.96 р. поряд з часом фактичної роботи до стажу, що дає право на щорічну відпустку, включається час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада). Тобто час перебування працівника у відпустці прирівнюється до часу фактичної роботи.

5. Донори, які протягом року безоплатно здавали кров та/або її компоненти в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам здачі крові*, мають право протягом року після здачі крові та/або її компонентів у зазначеній вище кількості на:

  • отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи (абзац п'ятий ст. 37 Закону №2240);
  • першочергове придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи (ч. 1 ст. 10 Закону про донорство).

*Обсяг максимально допустимої дози (стандартний обсяг заготовленої крові) визначено п. 3.1 Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів, затвердженого наказом МОЗ України №385 від 01.08.2005 р. і становить 450 мл, без урахування крові, взятої для аналізів (до 40 мл).

Підставою для надання працівнику-донору всіх перерахованих вище пільг (п.п. 1-5 даної статті) є відповідні довідки, видані донору за місцем проходження медичного обстеження або здачі крові та/або її компонентів, форма і порядок видачі яких затверджені наказами Міністерства охорони здоров'я №301 від 07.07.2003 р. та №385 від 01.08.2005 р., та заяву донора про надання пільг.

Після здачі крові та/або її компонентів донору видається довідка про надання пільг (по формі №435/о). Якщо після проходження медичного обстеження або з технічних причин процедура здачі крові донором не відбулася, йому видається довідка про обстеження донора (за формою №436/о). Надання таких довідок роботодавцю є також підтвердженням причини відсутності працівника на робочому місці.

Крім того, для осіб, які мають статус Почесного донора України, Законом про донорство встановлені додаткові пільги, зокрема використання щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час.

Джерело: buhgalter.com.ua