Знайомтеся: Микола Нестёркін, 29 років. Прийшов на ПАТ «ДМК» в червні 2012 року. Будучи за освітою інженером-енергетиком (закінчив ДДТУ в 2011 році), спочатку працював в управлінні охорони, а сьогодні працює слюсарем-ремонтником 6-го розряду в цеху ремонту металургійного обладнання ремонтно-сервісного центру. Також Микола Олександрович є профгрупоргом ЦРМО РСЦ профспілки «Металургів».

– Я розраховував після закінчення університету працювати на ДМК, – розповідає про себе Микола. – Однак, коли прийшла пора отримувати диплом, з'ясувалося, що прийом молодих фахівців на комбінат на той момент не проводився. Але я все ж не втрачав надії потрапити саме на ДМК, хотілося працювати на містоутворюючому підприємстві. І коли мені сказали, що є місце в охороні, вирішив скористатися цим. За час роботи в управлінні охорони комбінату обійшов пішки всю територію підприємства, всі прохідні. Навіть бригадиром став. Але мене не покидало бажання робити щось корисне своїми руками. І я написав заяву про переведення в ЦРМО, на дільницю доменного.

Чим же привернула молоду людину ця нелегка і небезпечна робота? Адже працювати доводиться на висоті, в бригаді верхнього завантаження доменних печей, в газонебезпечних умовах. Разом з бригадою піднімається газорятівник зі спеціальною апаратурою, щоб контролювати рівень доменного газу, оскільки завжди є певна ступінь ризику. У невеликому колективі бригади панує абсолютна довіра, всі розуміють один одного з півслова. «Стовідсоткова впевненість в своїх напарників, повне взаєморозуміння – в цьому для мене полягає цінність цієї роботи, – зізнається Микола. – Ну і, звичайно, свідомість, що своєю працею я приношу користь, роблю важливу і потрібну справу».

А тепер про спорт, який займає дуже важливе місце в житті Миколи Нестеркіна. Ще під час роботи в управлінні охорони його обрали фізоргом. Коли ж перейшов в ЦРМО, то дуже здивувався, що тут так мало людей бере участь в спартакіаді. Це в одному з найбільших за чисельністю цеху! Змиритися з цим Микола не міг. Спочатку його обрали фізоргом дільниці, а потім, в цій же якості, хлопець був обраний до складу цехового профспілкового комітету за все ЦРМО. «Люди в цехкому виявилися дуже душевні, доброзичливі, допомагали, чим могли, – каже М.Нестеркін. – Особливо вдячний за допомогу і поради колишньому голові цехкому Миколі Сипко. Потім в нашу службу перейшов Дмитро Сорока, з яким ми разом працювали в охороні. Запропонував і йому взяти участь у спортивних змаганнях. І справа пішла...»

Забігаючи наперед, скажемо, що завдяки наполегливості, енергії та ентузіазму Миколи Нестеркіна, його вмінню зацікавити, захопити людей, починаючи з 2016 року, спортсмени ЦРМО стали займати високі місця, а за підсумками 2017 року об'єднана команда ЦРМО-РМЦ РСЦ стала переможницею комбінатівської спартакіади. У цьому вагома заслуга нашого героя, який, крім цього, очолює цехову раду молоді, а також недавно обраний профгрупоргом доменної дільниці.

Про спорт мій співрозмовник може говорити нескінченно. У школі і в студентські роки займався академічним веслуванням, любить футбол, з подачі Дмитра Сороки захопився армліфтингу. Але не спортом єдиним, як то кажуть, живе Микола Нестеркін.

Д.Сорока, В.Мироненко, Н.Нестеркін

– Мені дуже подобається брати участь в усіх заходах ради молоді, тут все на позитиві, готові допомогти в будь-яких починаннях, – каже Микола. – Намагаюся залучати і нашу цехову молодь. Причому варто хлопцям один-два рази взяти участь в тих же змаганнях, а потім вони вже самі захоплюються і приходять, отримують від цього задоволення.

Ось тільки часу на все не вистачає... Чи не нарікає сім'я Миколи з приводу його громадського «навантаження» і постійної зайнятості? Навпаки, дружина Анна у всьому підтримує чоловіка, намагається разом з ним вибиратися на змагання, щоб повболівати, підтримати. Дев'ятирічний син Сашко – теж спортсмен, займається плаванням і вже має досвід участі в змаганнях, а донька Ганнуся ще зовсім маленька – їй лише півтора року.

Цікавий співрозмовник, цілеспрямована і захоплена людина, Микола просто заражає життєлюбством і оптимізмом, зрілістю суджень і твердою переконаністю в тому, що немає нічого неможливого, якщо є бажання і воля до перемоги.

– Один би я нічого не добився, але, на щастя, в нас на комбінаті чимало ентузіастів спорту, готових працювати, як то кажуть, «за ідею». Хороший тандем у нас вийшов з Володимиром Євтєєвим з РМЦ РСЦ. Багато важить і особистий приклад керівника, скажімо, начальник ЦРМО РСЦ Вадим Борисович Генкін і сам бере участь в спортивних змаганнях.

С.Луньова, кореспондент прес-центру ДМК

Джерело: dmkd.dp.ua