Стабільне функціонування основного обладнання на будь-якому підприємстві можливо лише за умови професійної роботи його ремонтно-механічної служби. Таким принципом керувалися ще в далекому XIX столітті, коли будувався Дніпровський металургійний завод.

Яскравим підтвердженням цього є те, що за рік до пуску заводу вже було побудовано механічне відділення. Воно існує і понині, на тому ж місці, входячи до складу ремонтно-механічного цеху. Як відомо, завод був пущений в 1889 році, а мехвідділення – в 1888-м. Таким чином, в цьому році виповнюється 130 років з його заснування. Є і другий ювілей. 15 років тому, в січні 2003-го, механічний цех і ЦРМО-3 були об'єднані, ставши єдиним ремонтно-механічних цехом.

У контексті цих двох ювілеїв прес-служба ПАТ «ДМК» взяла інтерв’ю у начальника РМЦ РСЦ Віктора Волкова.

– Вікторе Олексійовичу, структуру ремонтно-сервісного центру складає ряд ремонтних цехів. Чим займається конкретно РМЦ? Яке першочергове направлення його роботи?

– Головний напрямок нашої роботи – виготовлення запасних частин обладнання основних цехів (повний цикл механічної обробки від заготовки до готової деталі) і ремонт агрегатів підприємства на території РМЦ. Наприклад, нами виконується ремонт модульних редукторів BGV, завдяки чому забезпечується стабільна робота стану 400/200. Для аглофабрики ми виробляємо спекальні візки і виконуємо ремонт роторів. Для доменного цеху одна з наших дільниць в даний час почала виготовляти повний комплект решіток для каупера. При цьому виконати замовлення ми повинні в досить стислі терміни – близько трьох місяців.

– Які дільниці і відділення включає в себе РМЦ?

– До складу РМЦ входять інструментальне відділення, дільниця механічної обробки, ВРМО (відділення ремонту металургійного обладнання), ДТіЗ (ділянка термообробки і зварювання), ВЛП (відділення ливарного виробництва, колишній фасонно-ливарний цех), ковальське відділення і дільниця металоконструкцій (колишній ЦМК).

Інструментальне і ковальське відділення, поряд з механічним і колишнім фасонно-ливарним цехом, були введені в експлуатацію ще в XIX столітті. Історія сучасної дільниці металоконструкцій також бере свій початок з 1888 року, з котельні майстерні, яка виробляла для заводу, в тому числі і парові котли. Проте, будівництво основного корпусу нинішньої дільниці металоконструкцій почалося лише в 60-х роках XX століття.

Фасонно-ливарний цех, як і ВЛП, увійшов до складу ремонтно-механічного в 2013 році, під час утворення ремонтно-сервісного центру. Тоді ж в структуру дільниці механообробки РМЦ увійшли верстатні дільниці ЦРМО, ЦРМО-2, ЦРПО, а також ЦЛАМ.

– Які цехи виступають в ролі головних замовників послуг РМЦ?

– У ролі замовника виступає весь Дніпровський металургійний комбінат – всі його переділи: сталеплавильний, аглодомений, прокатний. І не тільки вони. Наприклад, сьогодні вранці (9 січня 2018 року – прим. автора) послуги фахівців РМЦ потрібні були автотранспортному цеху.

Історично склалося так, що наше підприємство саме забезпечувало себе запасними частинами власного виробництва. З плюсів цього завжди виступали швидкість і вартість. Виготовити деталі безпосередньо на ДМК – швидше і дешевше, ніж замовляти їх виробництво і доставку у інших підприємств. І одна з основних причин – чому на комбінаті не можна було виготовити абсолютно все, полягала в тому, що завжди не вистачало фахівців. Було б їх досить, ми могли б робити все безпосередньо на підприємстві.

– Що можна сказати про діяльність РМЦ в минулому 2017 році?

– Відразу потрібно зазначити, що навіть протягом майже чотирьох місяців вимушеного простою комбінату РМЦ ні на день не переставав виконувати свої функції, і на роботу виходило більшість наших співробітників. Зокрема, під час простою нами були виготовлені ролики для дротового стану 200. У 2017 році було розпочато і продовжується в 2018-м ремонт агломераційних машин. В контексті цього, зараз близько 80% потужностей РМЦ зайнято виготовленням запчастин для аглофабрики. Окремо можна відзначити той факт, що праця наших працівників дійсно затребувана, і зараз розглядається питання про поетапне підвищення їх заробітної плати. Уже позитивно вирішене це питання щодо всіх верстатників – працівники, які збільшують обсяги виробництва, будуть отримувати пропорційно збільшену зарплату.

– Будь-який підрозділ, будь-який цех – це, перш за все, конкретні люди. Розкажіть про Ваших колег – кого з них можна виділити особливо?

– Усі працівники РМЦ – професіонали, тому що така специфіка праці ремонтників і механіків. Їх робота неможлива без наявності високої кваліфікації і без того, щоб постійно вкладати в виробничий процес всю свою увагу, інженерну думку і кмітливість. Проте, особливо хотілося б відзначити верстатника Михайла Андронюка – токаря широкого профілю (член профспілки «Металургів»). Також працює станочником в РМЦ і його син, теж Михайло (член профспілки «Металургів»), оператор верстатів з числовим програмним управлінням (ЧПУ). Для нього, як і для його батька, перевиконання плану виробництва – звичайна справа.

Як бездоганних майстрів своєї справи потрібно виділити Ірину Ніколенко та Світлану Занезу (обидві є членами профспілки «Металургів»), операторів верстатів з ЧПУ. Величезний внесок в роботу вносять брати Валерій і Володимир Євтєєви, поряд з Олександром Шейко. Ці троє – бригадири (всі троє – члени профспілки «Металургів»), від точності яких в стінах РМЦ залежить стійка робота табору 400/200. На фото Едуард Явтушенко (член профспілки «Металургів»).

Також можна без перебільшення назвати фахівцем від бога ще одного нашого співробітника – слюсаря-ремонтника Володимира Мирошниченка (член профспілки «Металургів»). Без нього не зміг би так яскраво функціонувати верстатний парк. І, звичайно ж, не можна не відзначити оцінкою «відмінно» працю начальника дільниці механообробки Владислава Потапкова – молодого фахівця, який виріс і досяг високого професійного рівня в ремонтно-механічному цеху. Ну, а в загальному, якщо говорити про висококласних фахівцях, то, як уже сказано, доведеться назвати кожного працівника РМЦ.

Правки внесено у матеріал, який підготував
кореспондент прес-центру ДМК Павло Янченко для газети «ДМК»

Джерело: dmkd.dp.ua